Як втілити в життя запропоновану модель?

 

Перереєстрація громадян.

У 91-му році однією з найбільших помилок державотворців, яка і призвела до нинішньої ситуації, стало бездумне оголошення громадянами новоствореної держави всіх, хто проживав на її території в момент проголошення незалежності. Це сталось добровільно-примусово. Адже не кожен хотів бути її громадянином. І не варто було їх до цього змушувати. Громадянство – це має бути почесно. Це звання необхідно заслужити. Скласти певні іспити, пройти випробувальний термін. Отримавши громадянство, людина повинна здобути не лише більше прав, але і більше обов’язків. Громадянин повинен мати право голосу і обов’язок захищати свою країну.


Саме такій характеристиці відповідало українське козацтво. Козаками ставали ті, хто хотів бути вільним і був готовий свою волю боронити. Право і обов’язок на Січі перебували в гармонії. Цю гармонію необхідно відновити.


Що ж для цього необхідно зробити? Перереєструвати всіх громадян. Так, як це відбувається, скажімо, у громадських організаціях. Встановити термін – один рік. Але, окрім заявки на громадянство, потенційному громадянину необхідно сплатити вступний внесок у розмірі 10% від свого сукупного доходу за попередній місяць, а також здати іспит на знання української мови, історії та Конституції. І нічого страшного, якщо хтось не зможе їх скласти. Всі сьогоднішні громадяни України автоматично отримають статус «підданих» або "резидентів". Від громадян вони відрізнятимуться тим, що не братимуть участі у політичному житті держави. Вони не зможуть обирати і бути обраними до органів влади.


Інвентаризація власності.

Паралельно з перереєстрацією громадян відбувається і інвентаризація державної та приватної власності. Все майно, яке існує в державі, повинно отримати свого власника і обліковуватись на відповідному балансі – або державної структури, або фізичної особи. Відповідно, більше не виникатиме питань, кому належить те чи інше підприємство. Ніяких підставних осіб, ніякого ухилення від сплати податків, ніяких корупційних схем в державі не залишиться. Рівно, як і зменшиться можливість крадіжки майна, бо завжди можна буде знайти, у кого річ зникла, а у кого – з’явилась не облікована. Все майно, яке не буде взяте на облік, автоматично вважатиметься державним. Таким чином, намагання щось приховати може дорого обійтись правопорушнику.


Державна соціальна мережа.

Після завершення цих двох процесів кожному громадянину буде відкрито персональну сторінку в єдиній державній соціальній мережі, на якій зберігатиметься фінансова та персональна інформація. Громадянин матиме змогу робити її публічною або приватною – за своїм бажанням. Всі громадяни, яких обрали до органів влади, в обов’язковому порядку матимуть повністю відкриту інформацію про себе. Те ж стосуватиметься і всіх кандидатів на будь-яку посаду у владі. органи влади також матимуть доступ до персональної інформації відповідно до своїх функцій. В той же час органи влади оперативно надсилатимуть на пошту громадян інформацію про будь-які новації та зміни в законодавстві, що їх стосуються. 

Кодом доступу до своєї сторінки буде сітківка ока та відбиток пальців. Вони ж будуть кодом доступу до персонального грошового рахунку.

 

Оставить комментарий

Комментарии: 4
  • #1

    Микола Дмитренко (Воскресенье, 06 Февраль 2011 16:58)

    На мою думку,як найкраще вписується в даний проект ідея Народної Республіки Україна.
    Хто бажає, приймає громадянство НРУ. З єдиною різницею - громадянином НРУ може стати тільки особа, яка відповідає певним людським критеріям та з певними обмеженнями.

  • #2

    Oleksandr (Понедельник, 17 Февраль 2014 10:22)

    Схоже на те, що автори навіть не розуміють, що вони лише переписують проект соціалістичного концтабору з урахуванням технологічних можливостей і національного колориту)

  • #3

    Ольга Дмитриевна (Среда, 01 Октябрь 2014 21:33)

    "...здати іспит на знання української мови, історії та Конституції."...Идея имеет разумное основание... И в настоящее время она как раз необходима. Не референдум о присоединении к другому государству вместе с территорией, что попирает все международные и внутренние законы, и общечеловеческую мораль, и не выборы политической силы, той, которая фактически представляет интересы другого, причем враждебного государства, а именно заявление на гражданство в стране, на чьей законной территории случилось проживать. Эх, только кому же поручить приём экзаменов? К тому же, українська мова - вона обтяжена амбіційними філологами у розділі фонетики настільки, що не кожен, хто вивчав її і добре розмовляє, зможе скласти іспит, наприклад: зробити вправу для другого класу - виконати звуковий аналіз слова; або - вибрати, яку букву "г" написати у слові гудзик: з чубком, а чи без чубка? Далі, історію України якраз "відкопують", реставрують її результатами досліджень, то як оцінювати знання? А Конституція... о боже! скільки разів переписується? Але ідея слушна, якщо тільки її з розумом провести!

  • #4

    Олексій (Пятница, 30 Октябрь 2015 13:32)

    Шановна пані Ольго! Я сам, в свої 69, не склав би екзамен з української у повному обсязі. Більшість моїх знайомих володіють українською набагато гірше. Але це не значить що вони менші патріоти ніж я. В інших країнах складають іспит на знання мови в полегшеному варіанті.